Якби мене попросили назвати кращу снайперську гвинтівку до 11го вересня, я б відповів щось на зразок «супер точна, зібрана з нуля під замовлення болтовка під .300 Winchester Magnum»
Після декількох відряджень, серед яких більше одного в якості снайпера, я сильно змінив свою думку про зброю. Тепер я б відповів «Легка, напівавтоматична гвинтівка, досить точна, що б вражати ціль на дистанції 500-800 метрів»
Саме такими гвинтівками користувались Naval Special Warfare.
Називалися вони MK11 Model 0 SWS (Sniper Weapon System) і MK12 Mark 0/1 SPR (Special Purpose Rifle). Обидві гвинтівки зайняли особливе місце в моєму серці.

Влітку 2004 року я керував снайперської секцією SEAL в Наджафі що роздирається війною - фортеці шиїтського проповідника Муктади ас-Садра і його Армії Махді.
Нашими завданнями, які добре описані в автобіографічній книзі «Battle for the City of the Dead» за авторством Діка Кемпа, були:
1) Усунути бойовиків Армії Махді
2) Припинити можливість противника вести прицільний вогонь
3) Виснажити сили противника

Про що ще може мріяти спецназівець?
Ми працювали з Армійською 2-7 (2nd Battalion, 7th Cavalry Regiment) і 1-5 кавалерією (1st Battalion, 5th Cavalry Regiment), відвойовуючи місто, будинок за будинком, вулиця за вулицею. Завдяки підтримці БМП Bradley, ОБТ Abrams і броньованим HMMWV, ми змогли захопити з собою в місто весь свій снайперський арсенал. Почали ми стрілянину з п'ятдесятого калібру, увійшовши в місто ми перейшли на болтовки під .300 калібр.
Коли ми по справжньому виявилися в гущавині битви, нам доводилося самим зачищати будівлі і використовувати в якості снайперських позицій дах цих будинків, тоді настала черга самозарядних Mk11 під патрон 7.62 (.308 win).
Болтовки все ще були з нами, про всяк випадок, але основною зброєю, через інтенсивність бою і великої кількості бойовиків, стали Mk11.

Mk11 Mod 0, це флотська номенклатура для Knight's Armament Company (KAC) SR-25, напівавтоматичной гвинтівки під патрон 7.62x51mm, заснованої на гвинтівці AR10 Юджина Стоунер. Стоунер та Рід Найт молодший працювали над цим і іншими проектами в 1990х. За щасливим збігом обставин Стоунер жив неподалік від штаб-квартири KAC в Vero Beach (Florida). Цікавим є і той факт, що незважаючи на створену 40 роками раніше гвинтівку, яка змінила оборонну промисловість назавжди, Стоунер продовжував працювати над новими зразками. І через 50 років я користувався обома плодами цього генія. Як цікаво влаштований світ однако.

Наші Mk11 поставлялися в комплекті з прицілами Leupold Mk4 3.5-10x40mm з сіткою MIL-DOT, пізніше їх змінили приціли від Nightforce - вони були надійніше і міцніше. Приціли встановлювалися на кільця від Nightforce, в тому числі і приціли Leupold. На рейці встановлювався прицільно-освітлювальний комплекс ATPIAL (AN / PEQ 2). У більшості випадків ми використовували гвинтівки з глушниками KAC Mk 11-0 suppressor (здоровий і важкий, але ефективний), закріплені на газблоку за допомогою двох пінів. На гвинтівках стояли 20 дюймові матчеві стовбури виробництва Obermeyer з якими ми використовували патрони M118 / M118LR. За останні 15 років багато що змінилося в зброї та оптиці, але для свого часу Mk11 була на вістрі військових технологій.
Можливість вести напівавтоматичний вогонь не заважала гвинтівці мати вичерпну точність для наших потреб, а напівавтоматичний режим вогню дозволяв швидко усувати кілька цілей або оперативно вносити коригування. Глушник відчутно знижував звук пострілу і маскував спалах, завдяки чому наші позиції було складніше виявити. Один з кращих моментів в цій системі було те, що замість того що б брати і карабін і снайперську гвинтівку, ми могли взяти на адресу тільки Mk11. Це важливий момент, коли ти змушений нести всю зброю і спорядження на собі при температурі сильно за 30 градусів.

Однак у такій крутій гвинтівки були свої мінуси - вона була довгою та важкою. Коли операція не мала на увазі стрілянину на дистанції патрона 7.62, ми брали більш компактну зброя - Mk12 Mod 0/1 SPR.
Гвинтівка Mk12 під 5.56x45mm була створена умільцями з Naval Surface Warfare Center Crane Division і заповнила порожню нішу між карабіном M4 і гвинтівкою Mk11. Ця збройова система була зовсім небагато довшою та важче M4, але була ефективною снайперською гвинтівкою для дистанцій до 500 метрів. Наші Mk12 поставлялися як готові гвинтівки з двоступінчастим матчевим курком, однак верхній рессивер з стволом були повністю сумісні зі звичайними M4.

Я використовував приклад-весло на своїй Mk11, однак у інших бачив цілу купу різних прикладів, в тому числі SOCOM`овскй (Crane Stock)

У Mk12 використовувався 18 дюймовий вільно-вивішений важкий ствол і гвинтівкова газовозвратна система забезпечує нас достатньою початковою швидкістю необхідної для дальніх пострілів, але при цьому залишаючись компактною. Наші Mk12 були оснащені рейкової системою від KAC, на яку ми встановлювали сошки, прицільно-освітлювальні комплекси, і ліхтарі Surefire Scout. Так само на ствол, на спеціальний пламягаситель з фланцем, одягався глушник Ops, Inc. 12th Model suppressor.
 

Переходячи до оптики, наші Mk12 були обладнані прицілами 2.5-10x24mm Nightforce NXS Compact, один з моїх улюблених прицілів. На своїй гвинтівці я поставив під кутом компактний коллиматор від J-Point, на випадок якщо доведеться стріляти на короткій дистанції. Ця комбінація дозволила мені використовувати гвинтівку на будь-якій дистанції. Ми використовували швидкоз'ємні кільця від ARMS, на випадок якщо потрібно буде використовувати мушку / цілик, чого на щастя, ніколи не довелося робити. Завдяки патрону Mk262 MOD 1 вагою 77 grain, виробництва Black Hills, гвинтівка була надмірно точна і ефективна.

У місцях на кшталт Наджафа або Рамаді, можна часто виявити себе зачищаючи кімнати, а хвилинами по тому стріляючим по бойовиках через декілька кварталів. 7.62 Mk11 і 5.56 Mk12 відмінно показують себе в обох ситуаціях. Меншу вагу і розмір Mk12 робить з неї надзвичайно гнучку платформу для використання. Ні перша та друга гвинтівка не покидала наших рук, варто було нам ступити за ворота розташування.

Ці дві зброї зайняли свою нішу в сучасних бойових діях, зокрема в міських або забудованих районах. Зараз є більш досконалі збройові системи, але за часів моїх відряджень ми були невимовно щасливі маючи Mk11 і Mk12 в нашій зброярці.


Джерело: https://www.officialjackcarr.com/mk11-12-an-urban-snipers-best-friend/
Автор: Jack Carr