У сучасному світі військові технології розвиваються стрімкими темпами, і однією з найпомітніших інновацій є безпілотні літальні апарати (БпЛА), або дрони. Вони кардинально змінюють підходи до ведення бойових дій, забезпечуючи нові можливості для збройних сил та значно впливаючи на тактику і стратегію військових операцій. Як і більшість технологій, ця також поступово переноситься з поля бою в побут – це неминуче відображається вже зараз на цивільному житті.
Витоки безпілотної ери
Кінець 19 століття припав на відкриття в галузі електрики та радіочастот. Відомий фізик, інженер та винахідник Нікола Тесла в 1898 році на озері в Медісон-сквер-гарден (Нью-Йорк, США) демонструє перший човен на радіокеруванні.
Незважаючи на вдалі досліди, другим бойовим радіокерованим безпілотником стало не судно, а військовий літак. Американець Чарльз Кеттерінг створює «літаючу бомбу». За задумом винахідника літак, начинений вибухівкою, керувався не пілотом, а годинниковим механізмом. У запрограмований момент він скидав крила і каменем падав на голову ворога.
Ідея знайшла підтримку в уряді США. Проект отримав фінансування, але кілька невдалих «бомбардувань» призвели до того, що виробництво «дронобомби» було припинено ще до початку Першої світової війни.
Війни стали рушійною силою, змусившою інженерів думати нестандартно. У 1916 році, під час Першої світової, американець Елмер Сперрі створив "аероторпеду" – “прадіда” сучасних дронів. Цей безпілотник із гіроскопічним автопілотом мав нести вибухівку до цілі, але частіше падав, ніж вражав ворога.
В той же час британець Арчибальд Лоу розробив пристрій, який був дещо схожим на біплани. Ним можна було керувати за допомогою радіозв'язку. Винахідник також працював над моделлю, яка могла переносити вибухівку, але оскільки на той момент уже закінчувалась війна, то на цей проект не виділили гроші, і його згорнули.
Геніальні ідеї були дороблені і втілені в життя іншим талановитим винахідником Хьюго Гернсбеком (якого навіть називали “батьком наукової фантастики”). Зокрема, на знімку 1963 року його можна побачити в праобразі нинішніх окулярів, якими користуються оператори БпЛА, а може, це навіть витоки сучасних Google Glass.
Закріплення на полі бою
1933 рік став проривом для радіокерованих безпілотників. Британські інженери сконструювали перший БПЛА, який керувався дистанційно радіо і використовувався багаторазово.
Моделі DH.82B Queen Bee (Бджолина королева) успішно служили армії з 1934 по 1943 роки як літаки-мішені. З їхньою допомогою навчали майбутніх асів та зенітників.
Американці підгледіли цю технологію і взялися за власні розробки. Вони почали називати свої пристрої "дрон", що в перекладі з англійської означає "трутень". Ця назва була своєрідною відсилкою до "Бджолиної королеви".
З початком Другої Світової безпілотники для армії стали випускатися масово. Три основні воюючі сторони (СРСР, США та Німеччина) не раз поверталися до послуг безпілотної авіації, відчуваючи її явну перевагу над пілотованими апаратами:
США 1939 року масово випускають (понад 14 тис. примірників) радіоплан типу Target (Ціль) – модель QQ-2;
Німеччина проектує та використовує радіокеровані бомби Henschel Hs 293 та Fritz X, а також ракети Фау-1 та Фау-2;
СРСР у 1941 році використовує важкий безпілотний бомбардувальник ТБ-3 для знищення мостових конструкцій.
“Перегони озброєнь”
У 60-х американці запустили Firebee – реактивний BPLA для розвідки у В'єтнамі. Він фотографував позиції ворога, і це змінило правила гри. А в 1982 році Ізраїль довів, що дрони – це сила: під час конфлікту в Лівані їх БПЛА розвідували цілі, допомагаючи знищити ворожі комплекси протиповітряної оборони (ППО). Тоді світ зрозумів: безпілотники – це не просто експеримент.
Вже у 70-х почали виготовляти дрони-камікадзе, які підлітали до цілі і вибухали разом із нею. За аналогією працюють сучасні шахіди, які зараз запускає Росія по Україні, FPV (First Person View) дрони (під прямим керуванням оператора) для знищення одиничних цілей в тилу і на полі бою, а також наші далекобійні дрони, які щоночі відпрацьовують по російським нафтопереробним заводам (НПЗ), складам з боєприпасами тощо.
Справжній бум почався в 90-х, коли GPS і компактні комп'ютери зробили дрони точнішими й доступнішими.
Сучасна війна: дрони на передовій
Зараз технології дронів стрімко розвиваються та модифікуються. Одним із культових елементів російсько-української війни став турецький Байрактар, який дуже допомагав стримувати окупантів на початку повномасштабного вторгнення.
Слід зазначити, що справжній прорив у цій сфері стався лише у 21-му столітті. Сучасні дрони розвивалися як реакція на потребу у більш точному, ефективному і безпечному веденні бойових дій. Перші успішні операції з використанням дронів були проведені США в Афганістані та Іраку, де дрони використовувалися для розвідки, а згодом і для нанесення ударів по цілям.
Зокрема, з 2001 року американський Predator RQ-1 вже не лише шпигував, а й завдавав ударів в Афганістані – це був перший бойовий дрон із ракетами.
До речі, іранський Shahed-136, є нічим іншим, як відтворенням і переосмисленням збитого ними ізраїльського протирадіолокаційного безпілотника IAI Harpy.
Важливість застосування дронів зростає, і вони вже стали незамінним інструментом у багатьох арміях світу, оскільки дозволяють виконувати місії, які раніше були надто ризикованими або взагалі неможливими. Сьогодні дрони використовуються у різноманітних операціях: від спостереження і розвідки до високоточних ударів по воєнних цілях.
Тактичний і стратегічний вплив
Дрони стали ключовим елементом у сучасних війнах завдяки їхній здатності виконувати завдання, які раніше вимагали значних людських і матеріальних ресурсів. Їхні основні переваги включають високу маневреність, можливість діяти у важкодоступних зонах і суттєве зниження ризику для особового складу.
Розвідка та спостереження
Однією з найважливіших ролей дронів є розвідка. Сучасні дрони оснащені передовими сенсорами і камерами, що дозволяє їм передавати детальні зображення та дані в реальному часі. Це надає військовим командирам можливість отримувати оперативну інформацію про розташування і пересування противника, що є критично важливим для прийняття рішень у бойових умовах.
Ударні операції
Завдяки оснащенню боєвою (вибуховою) частиною дрони можуть завдавати точкових ударів по ворожих позиціях, інфраструктурі та навіть по мобільних цілях. Це дає змогу знищувати важливі об’єкти без необхідності відправляти на ризиковані місії пілотовані літаки чи наземні підрозділи. Така точність і мінімізація побічних втрат стали можливими завдяки технологіям, які використовуються в сучасних дронах.
Логістика та медична евакуація
Дрони також можуть використовуватися для доставки припасів або евакуації поранених із зони бойових дій. Це особливо важливо в умовах, коли традиційні методи транспортування є небезпечними або неможливими через активні бойові дії.
Електронна боротьба
Ще однією важливою функцією дронів є можливість ведення електронної боротьби. Вони можуть використовуватися для придушення ворожих засобів зв’язку та радіолокаційних систем, що значно ускладнює координацію дій противника і знижує ефективність його оборони. Деякі моделі дронів спеціалізуються на виявленні і знищенні радарів та інших засобів ППО, відкриваючи шлях для наступних ударів.
Та в більшості випадків вони самі стають “жертвами” дії засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ). Для протидії цьому зараз активно застосовуються дрони на оптоволокні (хоча це обмежує дальність дії) і розроблюються дрони з заздалегідь встановленим чітким алгоритмом дій або керовані штучним інтелектом (ШІ) (без можливості дистанційного впливу).
Перспективи
Технології безпілотних апаратів продовжують стрімко розвиватися, і їх потенціал ще далеко не вичерпаний. Однією з найбільш обговорюваних перспектив є створення повністю автономних дронів, які зможуть виконувати завдання без людського втручання. Такі апарати могли б діяти у високоризикованих умовах, де перебування людини є неможливим або надзвичайно небезпечним, і немає можливості дистанційного зв'язку.
Іншою перспективною галуззю є розробка дронів із ШІ, які зможуть самостійно приймати рішення в бойових умовах. Такі дрони могли б швидко адаптуватися до змінних умов на полі бою, знижуючи час на прийняття рішень і підвищуючи ефективність операцій.
Також варто зазначити розвиток рою дронів, коли група безпілотників координується між собою і діє як єдиний організм. Це відкриває нові можливості для проведення масштабних операцій, у яких кожен дрон виконує свою унікальну роль.
Виклики і етичні питання
Попри всі переваги, використання дронів у військових конфліктах також породжує численні виклики і етичні питання. Одним із основних викликів є можливість використання дронів терористичними організаціями та іншими недержавними військовими для атак на цивільне населення або критично важливі об’єкти. Це вимагає розробки нових систем захисту, протидії дроновим атакам, а також тиску на держави-виробники БпЛА.
З іншого боку, широке використання автономних дронів викликає питання щодо відповідальності за їхні дії. Хто нестиме відповідальність у разі помилки або невиправданих жертв серед мирного населення? Це питання вимагає ретельного розгляду і вироблення міжнародних норм і стандартів.
Мирне життя з дронами
Історія розвитку цивільних дронів бере початок, мабуть, з початку 21 століття, коли набули широкого застосування FPV-системи та відеозйомка з квадрокоптерів. Популярність цього виду безпілотників змусила уряди багатьох країн замислитися про законодавче регулювання їх застосування.
Вже зараз практикується доставка дронами вантажів (кур'єрська і медична) збирання різної інформації на великих територіях (сільське господарство, картографія, археологія, наукові дослідження), а також аеро- та фотозйомка (кіно, серіали, концерти, масові заходи, спортивні події, весілля, дні народження тощо).
Сучасний кінематограф постійно шукає нові способи вразити глядача, і дрони стали справжньою революцією у цій сфері. Ці високотехнологічні пристрої відкрили нові горизонти для режисерів та операторів, дозволяючи створювати приголомшливі кадри, які раніше були просто неможливими або надзвичайно дорогими.
Окремим напрямком стали спортивні змагання, такі як перегони і фрістайл-змагання дронів. Уявіть пілотів у FPV-окулярах, які керують дронами на швидкості до 200 км/год по спеціальних трасах з перешкодами. Або фристайл – трюки в небі, що змушують затамувати подих. Дрон-рейсинг – це вже офіційний спорт із мільйонними переглядами на YouTube (шукайте MultiGP)!
Ще у 2017 році над Чесапікською затокою у штаті Мериленд (США) було запущено транспортний дрон на батарейках, який доставив маленький пакунок екстреної медичної допомоги. Традиційна доставка автомобілем зайняла б дві з половиною години. Дрон зробив це за 20 хвилин.
Надихає приклад тієї ж Швеції, де мультикоптер Everdrone доставив дефібрилятор і допоміг врятувати життя 71-річного шведа із серцевим нападом. Доставляння дефібриляторів за допомогою дронів у Швеції тестують вже кілька років, а з літа 2023 року випробування відбуваються за такою схемою: якщо людині стає погано й потрібен дефібрилятор – на місце одночасно із швидкою вилітає дрон.
І як стверджують провідні виробники БпЛА, – майбутнє багатьох професій мирного часу за дронами. Зокрема, вони бачать перспективним використання дронів не тільки для швидкої адресної доставки вантажів, а й як значну допомогу поліції, рятувальникам і медикам в плані спостереження, виявлення правопорушень, небезпечних ситуацій і людей у біді (та ж раптова втрата свідомості) та негайний виклик відповідних служб за точними координатами.
Догляд, зберігання, транспортування
Доступність дронів – це їхня важлива фішка і не тільки для військових. Так, модель за $50 підійде для аматорських зйомок, а професійні дрони типу DJI Mavic або AUTEL обійдуться від $1000. Простота керування через смартфон зробила їх масовими – від школярів до режисерів.
Пам’ятайте, що будь-який дрон – це складний пристрій з багатьма компонентами (від акумулятора, камери, процесора до корпусу, двигунів і пропелерів). Зазвичай вони є досить уразливими до фізичних впливів і капризними до дії вологи та потрапляння бруду. Тому надважливо забезпечити їм якісне зберігання та умови для транспортування, особливо в польових умовах. Для цього розроблені спеціальні рюкзаки, в яких продумано все до дрібниць для зручності, надійності і комфорту.
Підкреслити ж причетність до сфери БпЛА можна стильно. Цьому зарадять різноманітні тематичні футболки, патчі, нашивки та стікери.
Висновки
Від радіокерованих човнів Тесла до автономних бойових систем – дрони пройшли довгий шлях, який ще далекий від завершення. Вони стали символом технологічного прогресу, змінивши війну й мирне життя. Та головне питання – як ми використовуємо їхній потенціал у майбутньому? Відповідь залежить від нас.
