Променева зброя проти дронів: як бойові лазери змінюють сучасну антидронову оборону

 

Ще кілька років тому бойові лазери сприймалися радше як атрибут наукової фантастики, ніж як реальний інструмент війни. Сьогодні ситуація вже інша. Лазерна зброя поступово переходить із категорії “технологій майбутнього” у площину практичних військових рішень, а одним із найперспективніших напрямів її застосування стала боротьба з безпілотниками.

І це логічно. Сучасне поле бою дедалі більше залежить від БПЛА: розвідувальних дронів, FPV, баражуючих боєприпасів, багаторазових безпілотних платформ і навіть ройових рішень. Для ППО це означає нову реальність: дешевих повітряних загроз стало багато, вони маневрові, масові й нерідко з’являються там, де стріляти дорогою ракетою просто невигідно. Саме тому лазерні комплекси все частіше розглядають як один із перспективних інструментів C-UAS – систем протидії безпілотникам. Ознайомимося детальніше з цією темою разом з фахівцем військторгу Punisher.

 

 

Чому лазерна зброя зацікавила військових саме в контексті БПЛА

Якщо говорити просто, лазерна зброя уражає ціль не кулею чи ракетою, а сфокусованою енергією. У випадку з малими повітряними цілями це дає одразу кілька переваг.

По-перше, лазер не потребує класичного боєкомплекту. У нього не “закінчуються патрони” у звичному розумінні – головними обмеженнями стають електроживлення, охолодження, стабільність платформи та умови довкілля. По-друге, промінь працює практично миттєво, адже мова йде про ураження зі швидкістю світла. По-третє, лазерні системи теоретично дають дуже точне наведення на конкретний елемент цілі – оптику, корпус, двигун, батарею або інший вразливий вузол.

Саме тому бойові лазери сьогодні часто розглядають як спосіб зменшити вартість перехоплення дешевих дронів, особливо якщо мова йде про масоване застосування БПЛА, де запускати по кожному об’єкту дорогу ракету – сумнівна економіка навіть для дуже багатої армії.

Відео з випробувань комплексу ATHENA від Lockheed Martin (2017 рік):

 

 

Як працює бойовий лазер

На відміну від звичайної стрілецької чи ракетної зброї, бойовий лазер не "стріляє" матеріальним боєприпасом. Джерело живлення генерує потужний промінь когерентного світла, який за допомогою системи дзеркал і адаптивної оптики фокусується на невеликій ділянці цілі. Протягом кількох секунд енергія нагріває матеріал до температури, за якої він втрачає міцність або руйнується. Для безпілотників найуразливішими місцями є оптичні модулі, електроніка, батарея, двигуни та елементи конструкції.

Сучасні військові лазери переважно використовують волоконну (fiber laser) або твердотільну (solid-state laser) технологію, яка відрізняється високим ККД, компактністю та відносно простим обслуговуванням порівняно зі старішими хімічними лазерами.

 

 

Основні переваги лазерної зброї у боротьбі з безпілотниками

Низька вартість “пострілу”

Одна з головних причин інтересу до бойових лазерів – економіка сучасної війни. Коли ворожий дрон коштує умовні сотні або тисячі доларів, а засіб його знищення – у десятки чи сотні разів дорожчий, баланс виглядає не на користь оборонця. Лазерні системи цікаві тим, що потенційно дозволяють збивати частину повітряних загроз дешевше, ніж це роблять класичні зенітні ракети.

Ураження зі швидкістю світла

На відміну від традиційних боєприпасів, лазер не летить до цілі за секунду чи за десятки секунд. Якщо система виявила об’єкт, захопила його і втримує промінь, вплив відбувається майже миттєво. Для боротьби з малими, маневровими, низьковисотними БПЛА це дуже важливий плюс.

Висока точність

Лазерна зброя цікава не лише тим, що може “збити дрон”, а й тим, як саме вона це робить. За рахунок точного супроводу цілі промінь можна концентрувати на конкретній ділянці – наприклад, на камері, двигуні, корпусі чи системі керування. Для невеликого БПЛА цього може вистачити, щоб втратити керування, впасти або зірвати виконання місії.

Потенціал у боротьбі з масовими повітряними загрозами

Одна з найбільших проблем сучасної ППО – не одиничний дрон, а масовість. Рій безпілотників або послідовна атака кількома дешевими цілями швидко виснажує класичний боєкомплект. Саме тому лазери часто подають як перспективний інструмент для сценаріїв, де потрібно послідовно відпрацьовувати по великій кількості малих повітряних цілей.

Відеодемонстрація системи HELWS від Raytheon:

 

 

 

Чому лазер – не чарівна паличка: слабкі місця технології

Попри всі перспективи, лазерна зброя поки що не є універсальною відповіддю на всі повітряні загрози. І саме це важливо чесно проговорювати, щоб стаття не перетворювалася на рекламний буклет “зброї майбутнього”.

Залежність від погоди та атмосфери

Туман, дощ, сніг, пил, дим, волога в повітрі – усе це погіршує проходження лазерного променя. Чим гірші атмосферні умови між системою та ціллю, тим важче донести до неї достатню кількість енергії.

Потреба утримувати промінь на цілі

Ще одна особливість лазерної зброї – час утримання променя на цілі (dwell time). Якщо куля або ракета завдає ураження практично миттєво, то лазеру необхідно кілька секунд безперервно концентрувати енергію на одній точці. Для невеликих квадрокоптерів цього може бути достатньо за 2-5 секунд, однак швидкі або активно маневруючі цілі значно ускладнюють процес.

Високі вимоги до живлення та охолодження

Лазерна система – це не лише сам випромінювач. Це ще джерело живлення, оптика, система керування, охолодження, стабілізація, сенсори та платформа, яка має все це нести. Саме тому сьогодні лазери найкомфортніше почуваються на кораблях, великих наземних машинах або стаціонарних об’єктах, а не в форматі “кишенькової суперзброї”.

Обмеження за типами цілей

Збити невеликий БПЛА – це одне. Відпрацьовувати по складнішій, швидшій або захищенішій цілі – зовсім інший рівень задачі. Саме тому бойові лазери поки що розглядають передусім як засіб ближньої або об’єктової протидії окремим типам загроз, а не як повну заміну традиційній ППО.

Відео системи Alka від Roketsan:

 

США, Велика Британія та розвиток бойових лазерів

Серед країн, які активно вкладаються в променеву зброю, особливо помітні США та Велика Британія. І тут важливо говорити не про абстрактне “працюють над технологією”, а про конкретні програми, які вже проходили випробування або рухаються до практичного застосування.

ATHENA: американський лазерний комплекс для протидії дронам

Одним із найвідоміших прикладів є ATHENA (Advanced Test High Energy Asset) від Lockheed Martin. У 2019 році компанія повідомила про успішну демонстрацію комплексу на полігоні у Fort Sill, Oklahoma, де система в мережевому режимі з радаром і контуром командування вразила кілька безпілотників різних типів. Це важливий момент, тому що мова йшла не просто про “гарний постріл на виставці”, а про відпрацювання повного циклу: виявлення цілі, передача даних, супровід і ураження.

Під час випробувань ATHENA застосовувала 30-кіловатний волоконний лазер, здатний працювати в інтеграції з радіолокаційною станцією та автоматизованою системою управління. Комплекс успішно супроводжував цілі на кількох кілометрах і послідовно уражав декілька безпілотників без необхідності перезарядження.

HELIOS: корабельний лазер ВМС США

Ще один показовий напрям – HELIOS (High Energy Laser with Integrated Optical-dazzler and Surveillance), який створюється для ВМС США. Це корабельна система класу близько 60 кВт, розрахована не лише на ураження БПЛА, а й на засліплення оптики, спостереження та роботу по малих надводних цілях. Для флоту така зброя особливо цікава: корабель має енергетику, простір для охолодження й постійно стикається з загрозою дешевих повітряних і надводних цілей, на які не завжди доцільно витрачати дорогі ракети.

DragonFire: британський погляд на лазерну ППО

У Великій Британії одним із найгучніших проєктів став DragonFire – лазерна система, яку розвивають у кооперації оборонних компаній та державних структур. У 2024 році британське Міністерство оборони повідомило про успішні випробування DragonFire по повітряних цілях, а також заявило про намір пришвидшити інтеграцію комплексу на кораблі Royal Navy. Однією з причин такого інтересу є саме потреба в дешевшому способі боротьби з дронами та іншими масовими повітряними загрозами.

За даними Міністерства оборони Великої Британії, максимальна дальність ураження DragonFire залишається засекреченою. Відомо лише, що це зброя прямої видимості (line-of-sight), здатна працювати по будь-якій видимій цілі. Водночас точність системи наведення настільки висока, що її порівнюють із можливістю влучити в монету номіналом 1 фунт стерлінгів (22,5 мм) із відстані одного кілометра. Орієнтовна вартість одного "пострілу" оцінюється приблизно в 10 фунтів стерлінгів (приблизно 13,5 доларів США), що у десятки тисяч разів дешевше за запуск сучасної зенітної ракети.

Тризуб і Sunray: українські розробки променевих ППО

Західні аналоги коштують понад 150 млн доларів і над ними працювали у мирний час протягом десятиліть. Тим часом українці створили дешеві та ефективні аналоги вже після двох років повномасштабної війни з кровожерливим сусідом.

ППО Sunray:

• лазерна гармата встановлюється на даху пікапа і може керуватись одним бійцем;

• установка схожа на телескоп, до якого з боку прикріплені відеокамери для візуальної фіксації цілі;

• лазерна установка розвернулась у бік цілі та збила невеликий дрон на відстані понад 100 м;

• після вмикання лазера ціль загорілась за лічені секунди;

• орієнтовна вартість однієї установки сягає кількох сотень тисяч доларів.

ППО Тризуб:

• висота ураження близько 2 км;

• потужність лазера до 50 кВт;

• можливі цілі – об'єкти, які рухаються на швидкості близько 200 км/год (дрони, легкомоторні літаки).

Для порівняння, зенітний дрон P1-Sun коштує 1 тисячу доларів за одиницю та збиває цілі на висоті близько 9 км.

 

 

 

 

 

 

Хто сьогодні розвиває бойові лазерні технології

США, Велика Британія та Україна – далеко не єдині країни, які інвестують у зброю спрямованої енергії. Розробки у цій сфері активно ведуть і інші держави, кожна з яких робить ставку на власні сценарії застосування.

Німеччина

Німецький концерн Rheinmetall займається бойовими лазерами вже понад десять років. Компанія неодноразово демонструвала ураження безпілотників, мінометних мін і малорозмірних повітряних цілей. Одним із найвідоміших проєктів став High-Energy Laser Weapon Demonstrator (HEL), який проходив випробування на фрегаті Sachsen ВМС Німеччини. Під час тестів система успішно супроводжувала й уражала безпілотники, підтвердивши перспективність використання лазерів у морській ППО.

Ізраїль

Одним із найамбітніших проєктів останніх років став ізраїльський Iron Beam, розроблений компанією Rafael. Комплекс призначений для боротьби з безпілотниками, мінометними мінами, реактивними снарядами та іншими цілями на невеликих дистанціях. Він має працювати разом із системами Iron Dome, David's Sling і Arrow, доповнюючи багаторівневу систему протиповітряної оборони Ізраїлю. У 2025 році Міністерство оборони Ізраїлю заявило про початок інтеграції Iron Beam до бойової системи ППО.

Китай

Китай також активно інвестує в лазерні технології. Китайські оборонні підприємства регулярно демонструють мобільні комплекси для боротьби з безпілотниками, які встановлюються на автомобільні шасі. Хоча більшість характеристик залишаються закритими, очевидно, що Пекін розглядає лазерну зброю як один із ключових напрямів розвитку майбутньої ППО.

Туреччина

Турецька оборонна промисловість останніми роками активно працює над власними системами спрямованої енергії. Компанія Aselsan створила комплекс GÖKBERK, який поєднує бойовий лазер із сучасними засобами виявлення та супроводу цілей. Основне призначення системи – боротьба з малими безпілотниками та іншими асиметричними повітряними загрозами.

Відеодемонстрація лазерної системи ARMOL від TUBITAK BILGEM:

 

Яка потужність потрібна для знищення дрона?

Багато хто помилково вважає, що будь-який бойовий лазер має мегаватну потужність. Насправді все залежить від типу цілі.

Орієнтовно сьогодні застосовуються такі класи потужності:

1. 5-20 кВт – засліплення оптики, пошкодження сенсорів, боротьба з окремими малими БПЛА.

2. 20-50 кВт – ефективне ураження більшості комерційних квадрокоптерів і легких розвідувальних дронів.

3. 50-100 кВт – боротьба зі складнішими безпілотниками, баражуючими боєприпасами та окремими повітряними цілями.

4. 100-300 кВт і більше – перспективний клас для протиракетної оборони, ураження крилатих ракет та інших високошвидкісних цілей.

Саме тому американський ATHENA використовує лазер приблизно 30 кВт, тоді як корабельний HELIOS уже належить до класу 60 кВт.

 

 

Інші військові сценарії використання лазерів

Лазерна зброя – це не лише “антидроновий промінь”. Насправді військове застосування лазерів значно ширше, і саме це робить технологію настільки цікавою.

По-перше, лазери можуть використовуватися для засліплення оптики, камер, сенсорів і прицільних систем. Для сучасної війни, де величезна частина спостереження, наведення й коригування зав’язана на оптику, це серйозний фактор. По-друге, лазерні системи давно працюють у форматі далекомірів, цілевказання та підсвічування цілей для високоточного озброєння. По-третє, у перспективі лазери розглядають як один із варіантів захисту від малих катерів, баражуючих боєприпасів, окремих типів ракет і навіть деяких артилерійських загроз, хоча тут технологія ще має пройти довгий шлях до масового бойового застосування.

 

 

 

Відеодемонстрація можливостей і перспектив боьових лазерів HEL від Rheinmetall:

 

 

Скільки коштує "лазерний постріл"?

Сам лазерний комплекс може коштувати десятки мільйонів доларів, однак після введення в експлуатацію витрати на одне ураження визначаються переважно спожитою електроенергією та ресурсом обладнання. Саме тому вартість одного застосування оцінюють від кількох доларів до кількох десятків доларів, тоді як сучасна зенітна ракета може коштувати від десятків тисяч до кількох мільйонів доларів залежно від комплексу. Саме ця різниця робить бойові лазери настільки привабливими для боротьби з масовими атаками дешевих БПЛА.

 

 

Хронологія розвитку

• 1970–1980-ті – експериментальні хімічні лазери, надто великі й дорогі;

• 1990–2000-ті – перехід до твердотільних і волоконних лазерів;

• 2010-ті – перші успішні випробування проти БПЛА;

• 2020-ті – інтеграція лазерних систем на кораблях, бронетехніці та стаціонарних об'єктах.

Відео роботи Drone Dome:

 

Чи замінить лазерна зброя класичну ППО

Коротка відповідь – ні, не замінить. Принаймні не в найближчій перспективі.

Лазерна зброя має сенс не як “єдина відповідь на всі загрози”, а як один із шарів багаторівневої оборони. Умовно кажучи:

• РЕБ глушить або збиває навігацію;

• дрони-перехоплювачі полюють на ворожі БПЛА в повітрі, фізично знищуючи їх ще до підльоту до цілі;

• кулемети, гармати та інші засоби ближньої дії закривають частину загроз на малих дистанціях;

• ракети працюють по складніших, швидших або дальших цілях;

• лазерна зброя бере на себе частину дешевих повітряних загроз, де особливо важливі вартість перехоплення, точність і швидкість реакції.

Саме в такій логіці бойові лазери виглядають найбільш реалістично: не замість усього, а поруч із рештою інструментів. І чим активніше на полі бою використовуються розвідувальні дрони, FPV та баражуючі боєприпаси, тим очевидніше стає, що майбутнє антидронової оборони – не за одним “чудо-рішенням”, а за поєднанням РЕБ, дронів-перехоплювачів, класичної ППО та систем спрямованої енергії.

 

 

А де тут місце військторгу Punisher

Очевидно, що військторг не торгує бойовими лазерними комплексами – і робити вигляд, ніби це так, було б дивно. Але тема антидронової оборони напряму перетинається з тим спорядженням, яке реально потрібне підрозділам уже зараз.

Якщо говорити про практику, то робота з БПЛА, антидроновими групами, спостереженням або елементами сучасної ППО майже завжди впирається не лише в “велику технологію”, а й у базові речі: захист очей і слуху, тактичні навушники та гарнітури для координації, рюкзаки, органайзери й підсумки для акумуляторів, кабелів, інструменту та дрібної електроніки, ліхтарі та налобне світло для роботи вночі, мультитули для польового обслуговування обладнання, маскувальні рішення, а також тактичну медицину, без якої будь-яка робота ближче до переднього краю виглядає щонайменше безвідповідально.

Тобто якщо лазерна зброя – це розмова про майбутнє антидронових систем, то асортимент військторгу – це про практичні потреби бійця, екіпажу, розрахунку чи оператора, який із цими системами працює вже сьогодні.

Лазер Light Blade від OptiDefense:

 

 

 

FAQ: відповіді на поширені питання

1. Які головні мінуси бойових лазерів?

Найважливіші – залежність від погоди, потреба в потужному живленні, складність охолодження, необхідність утримувати промінь на цілі та обмеження при роботі по складніших загрозах.

 

2. Чи можуть лазери повністю замінити класичну ППО?

Ні. Найімовірніше, вони будуть доповнювати інші засоби оборони, а не витісняти їх.

 

3. Де ще, крім збивання дронів, використовують лазери у війську?

Для далекомірів, цілевказання, підсвічування цілей, засліплення оптики, спостереження та потенційно для ураження інших типів повітряних і надводних загроз.

 

4. Яке відношення ця тема має до асортименту військторгу?

Пряме – не через продаж бойових лазерів, а через спорядження для тих, хто працює з дронами, антидроновими системами, спостереженням і ППО: захист, світло, організація спорядження, інструмент, тактична медицина та інші практичні речі.