Автор Аарон Барруга — ветеран Спеціальних Сил (SF) c відрядженнями в Ірак, Афган і Тихоокеанський регіон. Заснував свою компанію Guerrilla Approach LLC.
 
Після двадцятого повторення боєць-афганець з мінімальною стрілецькою підготовкою відстрілювв вправу 2х2х2 з такою ж ефективністю як і інстаграмні стрілецькі знаменитості. Буквально годину тому ми обговорювали з ним основи точної стрільби, після чого я дав йому ящик патронів і натренував його повтореннями. Через два тижні цей самий боєць втік зі свого поста при перших ознаках атаки Талібану. Чому це сталось?
 
 
Цілком очевидно, що немає ніякого зв'язку між тим наскільки швидко ми виконуємо стрілецьку вправу і нашими діями в бою. У будь-якому випадку, навіть ми — тактичні стрілки можемо вести пошук значимого там, де його немає або неадекватно сприймати реальну користь стрілецької вправи. Найчастіше ми спостерігаємо ці випадки в гонитві за швидкістю. Всі хочуть бути швидшими, що цілком закономірно, але швидше не завжди значить краще.
 
Статичні вправи на швидкість дозволяють розвивати впевненість і навички у початківців стрільців. Більш досвідченим стрілкам вправи на швидкість дозволяють виміряти те, наскільки добре заучується порядок виконання і дозволяють відшліфувати самі руху. Нічого з вищезгаданого не є негативним, проте, спокусливість швидкої стрільби може привести стрільців до фокусування на неправильних аспектах їхньої підготовки. При цьому, женучись за швидкістю виконання, ми легко можемо забути про розвиток дисципліни, яка змушує нас з упередженням виробляти позначку місця розташування наших прицілів.
 
Ми ретроспективно виробляємо позначку місця розташування наших прицілів, коли відволікаємося від точки прицілювання. Я дуже часто спостерігаю це у стрільців на дистанції 7-ми ярдів (6,4 м). З пістолетом або з карабіном, стрілки просто направляють зброю і натискають на спусковий гачок як тільки вони "відчувають" що їхні приціли знаходяться на правильній точці. Ми настільки фокусуємося на поліпшенні часу, що перестаємо помічати ненавмисне розвиток негативних звичок. Хоча розуміння того як положення тіла впливає на напрямок прицілу й важливе, такі звички можуть привести до помилково-позитивних оцінок при аналізі дій.
 
Саме це сталося зі мною, бійцем-початківцем загону Спеціальний Cил. Будучи новачком, я був надто зациклений на тому, наскільки швидко я можу зробити п'ять пострілів по кожній з двох мішеней, перезарядитися і потім знову повторити вправу. Хоча я й розвивав свою впевненість, це відбувалося завдяки неймовірно нестабільній швидкості. У двосторонніх навчаннях я занадто поспішно робив постріли в шутхаусі і зазвичай або повністю мазав або робив поранення, які звісно ж не нейтралізували загрозу. Інструктор відвів мене вбік і дав вказівку вести дисципліновану стрілянину і "бачити" мій приціл. "Сер Роджер, бачу приціл без проблем". Але на наступному ж захóді я знову занадто поспішав з пострілами і ніяк не міг дисциплінувати себе після купи жахливих повторень під час своїх попередніх тренувань на швидкість.
 
Через те що я завчив недбалу швидкісну роботу рук, я помилково допустив що ритм виконання пострілів по картонній мішені залишиться таким же і при стрільбі по реальній живій цілі. На наступний день, інструктори продемонстрували свої дії в шутхаусі в двосторонніх сценаріях. Вони не вели швидкий вогонь і всі їхні постріли були в рваному ритмі. Вони вели вогонь тільки тоді, коли бачили центр загрози що протистоїть, і компенсували час швидкими пересуваннями по приміщенню.
 
З точки зору тактичного стрілка, все залежить від того чи зможе він навести свій приціл і потім проявити дисципліну в натисканні спускового гачка. Все. Стрілецькі вправи в теорії допомагають нам закріпити розуміння застосування зброї, але насправді дуже і дуже важко, як ми вже бачили на моєму прикладі і на прикладі бійця-афганця, створити такі вправи які б закладали основу реального застосування зброї в житті. Так, відкинь непотрібне і поліпши свою механіку виконання, але ніколи не допускай думки, що вихоплення зброї за менш ніж секунду або швидкісний відстріл вправи 2х2х2 грає найважливішу роль в підготовці.
 
На жаль, буває дуже важко переконати стрільця в усьому вищезазначеному. Бойове застосування нашої стрілецької підготовки вимагає від нас пошуку комбінацій і потім напрацювання їх виконання на найвищих швидкостях. Заучування комбінацій і їх виконання призводить до завищеної самооцінки стрілка. Це ж веде до того що багато хто не може вирватися за рамки середняків. У кожній комбінації існують кроки перед самою стрільбою і після неї. Правильне виконання цих кроків при неякісно проведеній швидкій стрільбі може викликати в стрільця позитивну оцінку виконання всієї вправи, що звісно ж є помилковим індикатором рівня підготовки.