Лаурі Аллан Тьорні, пізніше змінив ім'я на Ларрі Торн.
Народився 28 травня, 1919 року
Загинув 18 жовтня, 1965 року.
Народився в фінському місті Вііпурі, сучасний Виборг, у сім'ї капітана морського флоту. Був хорошим другом майбутнього олімпійського чемпіона з боксу Стіна Сувіо.
Своє дитинство, як і будь-який нормальний фінський підліток, він провів на риболовлі та полюванні.
Подорослішавши, він вступив в економічне училище (business school), закінчивши яке, записався добровольцем до лав «шюцкорах» (добровольча міліція), пізніше, в 1938, пішов на військову службу.
Молодий Лаурі Аллан Тёрні.
Служба в Збройних Силах Фінляндії. Тальвісота.
Свою службу Лаурі Тьорні почав в 4м Окремому Єгерському батальйоні.
В цей же час, командування виявило в ньому задатки командира і відправило на сержантські курси, успішно пройшовши які, Лаурі отримав звання молодшого сержанта.
У 1939 році почалася Радянсько-фінська війна, так само відома як Тальвісота. Термін його служби був продовжений, і разом зі своїм підрозділом під командуванням білогвардійця і майбутнього національного героя Фінляндії Матті Аарніо, Лаурі перекинули на східний кордон, до міста Раате (сучасне Сосново), де він протистояв наступу 9-ої Армії РСЧА.
Також, він у складі свого підрозділу, брав участь в операції зі взяття в кільце 18-ої стрілецької дивізії поблизу Ладоги, Леметті.
Пізніше, це місце будуть називати Долиною Смерті.
Після ряду успішних операцій і позитивної характеристики командування, Лаурі був знову відправлений на навчання, цього разу вже в офіцерську школу, після закінчення якої він вийшов у званні другого лейтенанта.
До кінця війни Лаурі Тёрні мав наступні нагороди: Медаль Свободи Другого Класу, Медаль Свободи Першого Класу, Бронзова Медаль Сил Оборони, Хрест Егерно-Прикордонних Сил.
Унтерштурмфюрер Лаурі Тьорні
У червні 1941 року, Тьорні разом з іншими фінськими добровольцями вирушає в Австрію, на спільні навчання з Ваффен СС, за результатами яких формується добровольчий батальйон СС "Нордост", а сам Тьорні отримує звання унтерштурмфюрера. Разом з батальйоном "Нордост" він мав відправитися в саме пекло — східну Європу. Однак доля розпоряджається інакше. Через переукомплектованість батальйону офіцерами, командування СС відправляє Тьорні на батьківщину.
Слід зауважити, що фінський батальйон є одним з небагатьох батальйонів СС, яким не було висунуто звинувачень у військових злочинах.
Найбільше Тьорні відзначився під час Другої Світової Війни, на полях "Карельських" битв і наступальних операцій в Заполяр'ї. Незважаючи на те, що в "Нордост" йому потрапити не вдалося, він продовжив свою війну в складі ЗС Фінляндії. Під командування Тьорні потрапляє 8-й спецзагін 1-ої дивізії ЗС Фінляндії, з яким він пройшов шлях від Карельського укріпрайону до Мурманська.
Основною спеціалізацією цього загону були розвідувально-диверсійні місії, проте, часто його залучали і до виконання загальновійськових завдань.
У 1942 році, за ряд успішних операцій, Лаурі підвищують до 1-го лейтенанта, проте, в ході чергової розвідувальної місії, він настає на міну. Фін відбувся тимчасовим паралічем, і проникаючими осколковими пораненнями.
До моменту повного одужання Лаурі, в його загоні вже не було необхідності, і підрозділ розформували. Самого унтерштурмфюрера відрядили до 56-го піхотного полку, де він знову опиняється під командуванням добре відомого йому по радянсько-фінській війні Матті Аарніо.
«Єгері Тёрні» разом зі своїм командиром
Вони швидко знаходять спільну мову і Лаурі отримує можливість сформувати свій загін наново. Пізніше, підрозділ розростається до роти. Лаурі Тьорні знову отримує можливість не тільки ефективно вдарити по ворогу в лоб, але і нанести удар глибоко за лінією фронту. Його рота мала свій шеврон: перевернутий синій трикутник зі вписаною червоною Т і жовтою блискавкою. Всі називали її не інакше, як Рота Тьорні, або Єгері Тьорні.
Наплічна нашивка Єгерів Тьорні
"Тьорні" наносила численні удари по РСЧА в Карелії, за лінією фронту. В тому числі, Тьорні не раз проводив контрдиверсійні операції, завдяки яким, вдавалося запобігти переходу радянських диверсантів в тил фінських позицій.
У серпні 1944 року Лаурі підвищують до капітана.
Лаурі настільки сильно дошкуляв совєтам, що за його голову була призначена ціна в 3 мільйони марок.
Капітуляція Фінляндії. Служба в СС. В'язниця.
Лаурі відмовився приймати капітуляцію Фінляндії, і у вересні 1944 року пішов у резерв, відмовившись брати участь у Лапландській компанії. Волею випадку, йому вдалося втекти до Німеччини на підводному човні в 1945 році.
Потрапивши до Німеччини, Тьорні пройшов навчання в СС "Ягдвербанд", проте відмовився воювати проти своїх братів, командування відправило його на східний фронт, де він зміг поквитатися з більшовиками.
Пізніше, за заслуги перед Рейхом, він був підвищений до гауптштурмфюрера СС, а також нагороджений Залізним Хрестом 2-го класу.
Незадовго до повної капітуляції Німеччини, Лаурі Тьорні здався американо-британським військам. Закономірно, він був відправлений до табору для військовополонених в Любеку, з якого успішно втік в червні 1945 року. Свій шлях він тримав до Фінляндії, де був спійманий Вальпо (прокомуністична таємна поліція). Після затримання, його звинуватили в зраді батьківщині, і йому загрожував тюремний термін 6 років. Лаурі двічі здійснював втечу, але обидва рази був спійманий і повернений під варту. Третя спроба і зовсім провалився. Проте, указом президента, Тьорні був помилуваний в 1948 році.
Ув'язнений Лаурі Тёрні. 1946 рік
Втеча до Швеції. Бойові Товариші. Служба в Армії США.
Усвідомлюючи вплив СРСР на керівництво своєї батьківщини і потенційну можливість повторного ув'язнення, Лаурі приймає рішення покинути країну. Разом зі своїм бойовим товаришем, він поїхав до Швеції, де за підробленими документами записався матросом на торговельне судно. Доля знову благоволить Тьорні і в Каракасі, куди йшло його торгове судно, він втретє зустрічає свого командира, фінського полковника Матті Аарніо. Мабуть, саме він надоумив Лаурі продовжити свою боротьбу в лавах ЗС США
Лаурі Тьорні, різдво 1949 року
Звідти ж, Лаурі наймається на інше шведське торгове судно, яке мало йти у США в 1950 році. Коли його судно пропливало поруч з берегом штату Алабама в Мексиканській затоці, Тьорні стрибнув за борт, і вплав дістався до берега.
Опинившись у США, Тьорні швидко зорієнтувався, і пристав до американо-фінської громади. Йому довелося кілька років пахати на найчорніших роботах, в очікуванні отримання офіційного статусу політичного біженця, яке він-таки отримав у 1953 році. Він змінює ім'я та прізвище на Ларрі Торн і записується в армію США.
Штаб-Сержант Ларрі Торн
У лавах американської армії він зустрічає бойових товаришів, які воювали з ним в рядах ЗС Фінляндії і вермахті. Ті, знаючи про його бойовий досвід, роблять все можливе, щоб проштовхнути його по службі.
Таким чином, Ларрі Торн потрапляє в ряди Зелені берети. Більш того, він стає інструктором, і навчає солдат тактиці ведення бою в зимовий час, проведення партизанських операцій, розвідувально-диверсійних операцій, і т.д. Він також проходить офіцерські курси, і повертає собі звання 1-го лейтенанта.
У 1958 році він повертається до Німеччини, але вже в складі 10th SFG.
У складі Зелених беретів Ларрі керує операцією з евакуації секретних документів, з літака-шпигуна, що розбився в горах Ірану. Командування вважало цю місію нездійсненною.
За свої дії, Ларрі був підвищений до капітана. Також, користуючись моментом, Ларрі відвідує своїх рідних в Фінляндії.
Капітан Ларрі Торн
Війна у В'єтнамі. Смерть. Спадщина Тьорні.
У 1961 році холодна війна переходить в активну фазу, в Північному В'єтнамі СРСР і КНР надають військову підтримку до підготовлюваного вторгнення до Південного В'єтнаму. Ларрі отримує черговий шанс поквитатися з більшовиками.
У 1963 році Ларрі Торн в складі SFDA 734 був вирушає до Південного В'єтнаму.
Під час відрядження, Ларрі отримав безліч поранень, був двічі нагороджений Пурпурним Серцем і одного разу Бронзовою Зіркою. Він також брав участь в обороні військової бази в Тінх Бієне.
У 1965 році США офіційно вступає в конфлікт на боці Південного В'єтнаму. Ларрі Торн знову вирушає у В'єтнам, на цей раз в складі 5th SFG. По прибуттю, його зарахували до складу MACV SOG, у складі якої він провів ряд операцій.
Ларрі Торн у складі MACV-SOG
18 жовтня 1965 року його група проводила операцію з викриття ключових точок на стежці Хо Ши Міна. У певний момент, зв'язок з його CH-34 зник. Спочатку Ларрі вважався безвісти зниклим, однак пізніше він був визнаний загиблим. Офіційна версія свідчила, що пілот вертольота не впорався з керуванням через важкі погодні умови, і зазнав аварії в 40 км від Дананга.
Ларрі Торну посмертно було присвоєно звання майора.
Останки Лаурі Тьорні були знайдені тільки в 1999 році фінсько-американською пошуковою групою. Його останки були відправлені в США, де в підсумку й були поховані.
Багато хто вважає Лаурі Тьорні неодназначним персонажем. Однак, це не завадило йому стати національним героєм для США і Фінляндії.
Поховання майора Ларрі Алана Торна
Лаурі Тьорні став прообразом одного з героїв фільму Зелені Берети (1968 рік), широко відомого у вузьких колах режисера Джона Уейна.
Метал група Sabaton, написала пісню, за мотивами життя Лаурі Тьорні, під назвою «Soldier of 3 Armies»
Будівля 10th SFG на базі Форт Карсон носить ім'я Ларрі Торна. Також він увічнений у Залі Слави.
Нагороди Лаурі Тёрні
