Коли говоримо про давню історію українських земель, уяву легко захоплюють скіфи, сармати, античні міста Північного Причорномор’я. Але задовго до них тут уже існували великі землеробські спільноти, які будували масштабні поселення, виготовляли складну кераміку, обробляли мідь і підтримували широкі обмінні зв’язки.
Одна з найвідоміших – Трипільська культура, або, ширше, Кукутень-Трипілля. Її пам’ятки охоплюють території сучасних України, Молдови та Румунії, а період її існування охоплює кілька тисячоліть до появи Русі.
Водночас важливо одразу провести історичну межу: трипільці не були українцями в сучасному етнічному чи національному розумінні, а Трипільська культура не була ранньою українською державою. Це археологічна культура доісторичної доби, яку ми у цьому гіді від військторгу Punisher реконструюємо за археологічними дослідженнями матеріальних залишків.
Що таке Трипільська культура?
Трипільська культура – археологічна культура енеоліту, тобто мідно-кам’яної доби, що входить до ширшого Кукутень-Трипільського культурного комплексу. Її ранні прояви датують приблизно V тисячоліттям до н. е., а пізні етапи сягають III тисячоліття до н. е. Точні межі залежать від того, чи говоримо про Трипільську культуру у вузькому розумінні, чи про весь Кукутень-Трипільський комплекс.
На території сучасної України пам’ятки цієї культури відомі в багатьох регіонах. Основна зона поширення проходила від Прикарпаття та басейну Дністра через Поділля й Побужжя до Дніпра. У пізніші періоди трипільські пам’ятки поширювалися й далі на схід.
Назва “Трипільська культура” походить від села Трипілля на Київщині. Саме тут археолог Вікентій Хвойка наприкінці XIX століття досліджував пам’ятку, яка стала одним із ключових пунктів у виділенні цієї археологічної культури. Водночас дослідження споріднених пам’яток розпочалися раніше – зокрема на території Галичини.
Термін “Трипільська культура” закріпився в археології на початку XX століття – у 1901 році. Пізніше використовувалися й інші назви, зокрема “культура мальованої кераміки”.
Хто відкрив Трипільську культуру?
Якщо відповідати коротко – Вікентій Хвойка. У 1897 році він проводив археологічні дослідження поблизу Трипілля та звернув увагу на характерні пам’ятки й кераміку. Його роботи стали фундаментальними для подальшого вивчення культури на території України.
Але формулювання “Хвойка відкрив трипільців” буде спрощенням. До нього споріднені пам’ятки вже досліджувалися в інших регіонах, а сучасне розуміння Кукутень-Трипільського комплексу сформувалося в результаті роботи багатьох поколінь археологів.
Вікентій Хвойка був археологом чеського походження, який працював у Києві. Він досліджував не лише Трипілля, а й пам’ятки палеоліту, бронзової та залізної доби, зарубинецької та черняхівської культур.
Де жили трипільці?
Трипільські поселення утворювали величезний культурний ареал. У сучасній Україні його основна частина проходила через лісостепову смугу – від Прикарпаття й Дністра до Південного Бугу та Дніпра. Загальний Кукутень-Трипільський комплекс простягався ще далі на захід, охоплюючи території сучасних Румунії та Молдови.
На різних етапах розселення змінювалося. За сучасними дослідженнями, трипільські спільноти поступово просувалися на схід і близько 4300 року до н. е. досягли долини Дніпра, а після приблизно 3800 року до н. е. окремі групи з’являлися вже на лівобережжі.
За даними Енциклопедії історії України, на українській території відомо близько 2300 пам’яток Трипільської культури. Для всього ширшого Кукутень-Трипільського комплексу наведено понад 4800 археологічних пам’яток.
Археологічна карта Трипілля – це не кілька великих поселень, які можна поставити на карту й забути. Йдеться про тисячі пам’яток різного типу, що існували в різні періоди та утворювали складну систему розселення.
Чим займалися трипільці?
Основою господарства були землеробство та тваринництво. Трипільські громади вирощували культурні рослини, утримували свійських тварин, займалися полюванням та іншими видами господарської діяльності. Важливе місце посідали ремесла – насамперед виготовлення кераміки, обробка каменю та кременю, а на пізніших етапах – робота з міддю.
Особливо вражає рівень керамічного виробництва. Трипільський посуд був не просто побутовим: його форми, орнаменти й технологія виготовлення стали одними із головних археологічних інструментів для визначення періодів та локальних груп культури. Тобто, археолог сьогодні може буквально читати історію трипільських спільнот через уламки посуду.
Трипільські поселення: коли село стає майже містом
Найбільша загадка Трипілля – масштаб його поселень. На певному етапі виникли так звані мегапоселення – величезні за мірками IV тисячоліття до н. е. агломерації будинків. До них належать, зокрема, Майданецьке, Тальянки, Доброводи та Небелівка.
Їхня площа могла сягати сотень гектарів. Наприклад, сучасні дослідження Майданецького фіксують близько 200 га та близько 3000 будинків у реконструйованій структурі поселення. Дослідження показують концентричне планування, радіальні проходи та великі незабудовані простори.
Тут важливо не захопитися красивим словом “місто”. Ми не знаємо, чи були ці поселення містами в тому самому соціальному сенсі, який вкладаємо в це поняття сьогодні. Саме тому в сучасній археології часто використовують термін “мегапоселення”, а питання раннього урбанізму залишається предметом наукової дискусії.
Деякі трипільські мегапоселення за площею були більшими за багато відомих поселень Стародавнього світу, хоча виникли задовго до перших державних цивілізацій Месопотамії та Єгипту.
Як виглядали трипільські будинки?
Основою будівель були дерев’яні конструкції, обплетені пруттям і обмазані глиною – технологія, яку археологи добре впізнають за характерними фрагментами обпаленої глиняної обмазки.
У деяких випадках будинки мали складну конструкцію, кілька рівнів або поділ на функціональні зони. Археологічні дослідження показують, що житлові споруди могли виконувати не лише побутові функції: окремі приміщення використовувалися як виробничі, складські або спеціалізовані простори.
Особлива тема – спалені будинки. На трипільських поселеннях регулярно знаходять великі масиви обпаленої глини, що свідчать про масштабні пожежі споруд. Чи спалювали їх навмисно? Для частини пам’яток така версія має аргументи, зокрема результати експериментальної археології. Але універсальне пояснення всіх пожеж як ритуалу було б надто категоричним: конкретні випадки могли мати різні причини.
У що вірили трипільці?
Це один із найскладніших блоків для археолога. Трипільці не залишили писемних текстів, які могли б пояснити їхню релігійну систему. Тому дослідники працюють із непрямими доказами: антропоморфними та зооморфними фігурками, орнаментами на кераміці, особливостями будівель і контекстом археологічних знахідок.
Серед знахідок особливо багато жіночих антропоморфних фігурок. Їх пов’язують із різними можливими культовими та символічними функціями – від уявлень про родючість до образів предків або інших сакральних персонажів. Але твердження на кшталт “трипільці поклонялися конкретній Великій Богині” варто сприймати як одну з наукових реконструкцій, а не як встановлений факт.
Так само орнамент на посуді не можна автоматично називати “писемністю”. Спіральні, геометричні та інші мотиви справді мали символічне значення, але їх конкретний зміст часто неможливо встановити однозначно.
Археологічна інтерпретація однієї маленької глиняної фігурки може змінюватися залежно від контексту її знаходження. Саме тому сучасна археологія дедалі обережніше ставиться до красивих, але категоричних пояснень символів.
Як насправді виглядали трипільці: що відомо про одяг
Ми не знаємо, як виглядав повний трипільський костюм. Сам одяг у археологічних пам'ятках майже не зберігся. Зате маємо його непрямі сліди: антропоморфні фігурки та зображення на кераміці, відбитки тканин, пряслиця, керамічні ткацькі грузила, голки та прикраси. Вони показують, що трипільці пряли, ткали й шили, а також дозволяють припускати існування поясів, окремих елементів плечового та настегнового одягу, взуття й різноманітних прикрас. Але сучасні “трипільські сукні” – це вже реконструкції або дизайнерські інтерпретації, а не збережені зразки давнього костюма.
Чому трипільська кераміка стала символом цілої культури?
Тому що кераміка – один із найінформативніших археологічних матеріалів Трипілля. Форма посудини, склад глини, технологія виготовлення та особливо орнаментація змінювалися протягом століть і відрізнялися між локальними групами. Саме типологія кераміки лежить в основі значної частини археологічної періодизації Трипільської культури.
Водночас знаменита мальована кераміка – це лише частина матеріальної культури. Трипільський світ залишив після себе житла, печі, знаряддя праці, крем’яні вироби, мідні предмети, антропоморфну та зооморфну пластику й численні інші артефакти.
Дослідження Тальянок із використанням геомагнітної розвідки дозволило зафіксувати понад 1300 наземних будинків лише в дослідженій частині мегапоселення та виявити численні виробничі об’єкти. Тобто археологи можуть “бачити” план поселення навіть там, де на поверхні вже майже нічого не залишилося.
Чому трипільці зникли?
Формулювання “трипільці зникли” не зовсім точне. Наприкінці існування Трипільської культури відбувалися масштабні зміни у способі життя, розселенні та господарстві. Одночасно змінювалися кліматичні умови, посилювалися контакти із сусідніми групами, трансформувалися економічні моделі та структура поселень.
Особливо важливими були зміни в IV тисячолітті до н. е., коли в степовій зоні посилювалися пасторальні суспільства, а клімат ставав холоднішим і сухішим. Проте сучасна картина не зводиться до сценарію “прийшли нові племена – трипільці зникли”. Йдеться про тривалий процес трансформації культурного середовища.
Тому правильніше говорити не про одномоментне зникнення народу, а про припинення існування Трипільської археологічної культури як окремої культурної системи.
Що залишилося від трипільців?
Передусім – величезний археологічний масив. На території України досліджено тисячі пам’яток, знайдено величезну кількість кераміки, знарядь, фігурок, залишків будівель та інших матеріальних свідчень. Саме вони дозволяють реконструювати життя суспільств, про які ми не маємо власних письмових джерел.
Але тут важливо не робити ще один популярний стрибок: матеріальна спадщина Трипілля не означає автоматичної етнічної спадкоємності сучасних українців від трипільців. Між ними лежать тисячоліття складних міграцій, змішування населення та зміни культур.
Трипільська культура важлива для історії українських земель не тому, що її можна просто назвати “першими українцями”, а тому, що вона демонструє: історія цього регіону була складною, масштабною та почалася задовго до появи Русі.
Трипільська культура – це один із найдавніших і наймасштабніших археологічних горизонтів, пов’язаних із територією сучасної України. Її мешканці створювали великі поселення, розвивали землеробство, тваринництво, керамічне виробництво й металургію, підтримували контакти на значних територіях. А деякі їхні мегапоселення змушують переглянути звичне уявлення про те, якими могли бути великі людські спільноти за кілька тисячоліть до античних міст.
Якщо хочеться розібратися, як цей давній пласт вписується вже у значно ширшу історію українських земель, варто перейти до нашого матеріалу “Українська національна ідея: хто ми і куди нам”. А для тих, хто хоче заглибитися саме в археологічну сторону питання, найкращим стартовим довідковим джерелом буде Internet Encyclopedia of Ukraine – академічний ресурс Канадського інституту українознавства при University of Alberta, де є окрема стаття про Трипільську культуру.
Трипілля не було “початком України” у сучасному політичному чи етнічному сенсі. Але воно є важливою частиною історії земель, на яких упродовж тисячоліть змінювалися культури, народи, мови та держави. І саме тому розглядати його варто не як красивий міф про “перших українців”, а як реальний археологічний світ, який досі відкриває нові факти. А детальніше про античний період історії українських земель – грецькі міста-держави Північного Причорномор’я, кіммерійців, скіфів та сарматів – читайте в окремому нашому матеріалі.
Ігор Івандіков — автор статті
Project Manager
Має понад 3 роки досвіду роботи у сфері бівачного спорядження. Добре розбирається у товарах для туризму, кемпінгу та активного відпочинку.
Відповідає за координацію проєктів, контроль строків та якість виконання завдань.
Захоплюється футболом і більярдом, бере участь у змаганнях та має призові місця. Полюбляє активний відпочинок.
FAQ. Відповіді на поширені запитання
1. Хто такі трипільці?
2. Де жили трипільці?
3. Чим займалися трипільці?
4. Чому Трипільська культура зникла?
